куниця

куниця
-і, ж.
1) Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пухнастим хутром. || Хутро цієї тварини.
2) перен., нар.-поет. Наречена.
3) іст. Плата князеві, поміщикові тощо за шлюб.
4) іст. Грошова одиниця.
5) рідко. Волоть очерету.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "куниця" в других словарях:

  • куниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • куна — Куна: грошова одиниця і основа грошової системи стародавньої Русі до середини 14 початку 15 ст [47] куниця [25;IV] куниця, хутро з куниці; тюрма [52] куниця; хутро з куниці [51] куниця; хутро з куниці; грошова одиниця [6] …   Толковый украинский словарь

  • куницевий — а, е. 1) Прикм. до куниця 1). || Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2) у знач. ім. куни/цеві, вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін …   Український тлумачний словник

  • Драбовский район — Драбівський район Герб Флаг …   Википедия

  • білодушка — и, ж. Ссавець ряду хижих звірів; кам яна куниця …   Український тлумачний словник

  • жовтодушка — и, ж. Те саме, що куниця …   Український тлумачний словник

  • куна — I кун а и/, ж. 1) рідко. Те саме, що куниця 1), 4). 2) розм., рідко. Пробій у дверях, воротах і т. ін. 3) заст. Залізна скоба, прибита у церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності. 4) заст. В язниця. 5) Збірна… …   Український тлумачний словник

  • куничий — а, е. Прикм. до куниця 1) …   Український тлумачний словник

  • куничний — а, е. Прикм. до куниця 1) …   Український тлумачний словник

  • наречена — (дівчина, жінка стосовно до того, з ким має одружитися), суджена; молода, княгиня (на весіллі); куниця (в обряді сватання) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»